РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
ЄПИСКОПА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО І ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО
ПАВЛА
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Тернопільсько-Теребовлянської єпархії
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
Дорогі браття і сестри!
Христос народився! Славимо Його!
Сьогодні, як і дві тисячі років тому, ми, віруючі в Христа, стаємо свідками великого, незбагненного дива: в благоговійній тиші віфлеємської ночі Всемогутній Бог у людській подобі народжується на землі. «Слово стало плоттю і вселилося між нами, повне благодаті та істини» (Ін.1:14). Сьогодні сповнюються старозавітні пророцтва. Сьогодні день приходу у світ довгоочікуваного Месії – нашого Спасителя. День, який переконує всіх, що Бог не залишив світ і кожного з нас без Своєї допомоги і провидіння. «Бог Кріпкий, Володар, Начальник миру, Отець прийдешнього віку» (велике повечір’я) являється нам в образі немовляти. Цар всесвіту приходить в світ, який охоплений насильством і хворобами, занурений у злидні матеріальні і духовні, в якому владарює дух злоби, безвиході та скорботи.
Саме ж народження Богонемовляти не було пишним, в людському розумінні; не в царських палатах, не в багатих покоях, а в маленькій віфлеємській печері. Світ, у своїй суєті і турботах, навіть не помітив, як «увійшов Цар небесний в земній вертеп, і увійшло з Ним все Його воїнство і Його чин Небесний; увійшло з Ним Небо з усією своєю небесною величчю »(Святитель Димитрій Ростовський). Але так було завгодно Богові – Його Син стає жебраком, щоб зробити багатою кожну людину, відкрити їй таємницю справжнього щастя.
Він приходить не як земний володар, а як захисник принижених, розрада для струджених і обтяжених, помічник гнаним і знедоленим.
Сенс Різдва Христового полягає в тому, що Син Божий – одна з Трьох іпостасей Святої тройці, Творець всесвіту, з’єднавшись із людською природою через народження від Пресвятої Діви і від Духа Святого, оновив наше єство, визволивши його від гріха, прокляття та смерті. Він прийшов у світ не зі Своєї примхи, не для того, щоб Йому поклонялися чи служили, але щоб Самому «послужити і віддати душу Свою задля спасіння багатьох»(Мф.20:28). Божественне Слово втілюється на грішній землі, щоб кожен, хто повірить у Нього «не загинув, але мав життя вічне» (Ів.3:16). Його любов до нас настільки велика, що вже сьогодні, народжуючись, Він готовий прийняти на Себе хрест і страждання. Своїм втіленням Божественна Любов показує нам, що ми перед Богом усі рівні і, що для кожного з нас відкриті скарби Його благодаті. Із явленням в світ Сина Божого вічне життя увійшло у всесвіт «і від повноти Його всі ми прийняли і благодать на благодать» (Ін. 1:16); через народження Христа Життєдавця люди здобули великий дар «бути дітьми Божими» (1Ів.3:1), і відтепер ми, як пише апостол Павло, «вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої для Бога» (Еф.2:19). Яких ще дарунків потрібно від Творця людині, щоб вона відчула себе щасливою? Які ще знаки має явити Небо, щоб людина відкрила для Нього своє серце? Та ми знаємо, що не всі прийняли народженого Христа, не всі зраділи Його приходу, не всі захотіли прийняти дорогоцінні дари Його. Здавалося б, як можна не прийняти Того, Хто був провіщений пророками, Кому поклонялися навіть язичеські волхви зі Сходу, Того, Чиє народження оспівували ангели та осягнули прості невчені пастушки. Але не прийняли Його свої. Не прийняли Його книжники, вчені мужі ізраїльські та сильні світу цього, бо чекали грізного царя, могутнього завойовника, земного правителя. Не могли жорстокосерді учителі народу повірити, що у цьому Новонародженому Немовляті, яке зігрівається від подиху німих тварин, перебуває Предвічне Слово Боже.
Гординя затьмарила розум їх. Та сама гординя, яка спричинила падіння найвищого ангела і стала причиною зла у світі. Це ж зло намагається розірвати нашу державу, оббрехати та принизити нашу Церкву,розділити український народ, посіяти смуту, внести спокуси у свідомість людей. Нехай у ці непрості часи слова пророка Ісайї: «З нами Бог!» — вселяють непереборну надію та тверду віру, що все, що відбувається в світі з кожним народом і з кожною людиною, відбувається по Волі Божій для нашого спасіння і задля нашої користі.
Тож прийдімо і поклонімось новонародженому Дитяті разом з пастушками, царями зі сходу, ангелами і всім творінням. Замість золота, ладану і мира принесімо Йому чистоту помислів, теплоту сердець і непорушність віри, а Він нехай благословляє Богом любиму Україну нашу, Помісну церкву, яку дарував нам, військо, владу і кожного з нас небесним благословенням і береже від всякого ворога та супротивника. Благодать Новонародженого Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами!
Христос народився! Славимо Його!
Різдво Христове 2019/2020рр. + Павло, єпископ
Тернопільський і Теребовлянський
