ДІЯЛЬНІСТЬ АРХИЄРЕЯ

Різдвяне послання єпископа Тернопільського і Теребовлянського Павла

85946821
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
ЄПИСКОПА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО І ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО
ПАВЛА
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Тернопільсько-Теребовлянської єпархії 
Української Православної Церкви Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

Христос народився!                                                                      Славимо Його!

Коли народився Христос у Віфлеємі Юдей­ському, ,,у тій стороні були на полі пас­тухи, які стерегли нічної пори отару свою.  Аж ось ангел Господ­ній став між них і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим. І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знамен­ня: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.  І раптом з’явилося біля ангела чис­ленне воїнство небесне, яке славило Бога і виклику­вало:  слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління! (Лк.2; 8-14)

Де ж той мир на землі, який провістили ангели пастирям віфлеємським?

Від того часу, коли гріх увійшов у серця людей та брат пролив кров брата, людство втратило дорогоцінний мир.

У самому Єрусалимі, місті Давидовому, де знаходився храм Богу Живому, також не було миру. Мудреці ,,зі сходу прийшли до Єрусалима,  кажучи: де є народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому.  Почувши це, Ірод цар стривожився, й увесь Єрусалим з ним.(Мф.2;1-3)

В усій Римській імперії не було миру. Сучасники в похмурих тонах описують моральне падіння народу. Скверна і беззаконня спотворювали образ Божий в людях. Ідолопоклонство замінило служіння єдиному Богу. Розпуста, ненаситність, пияцтво стали прагненням людей. Ворожнеча, міжусобиці, негаразди панували всюди. Гордість, жорстокість та інші страшні вади псували суспільне та сімейне життя.

Наступні століття теж були не кращими. Страшні гоніння на християн залили  всю землю кров’ю мучеників. Людські відносини зазнали наруги. Війни, кровопролиття, голодомори  наводили жах. У своєму безумстві створена Богом людина заперечувала існування Творця. Нечувані злочини творилися в ім’я ,,вищих ідей”.

Наш цивілізований час, на жаль, ні в чому не кращий від минулих віків. Навпаки,  злочини творяться ще з більшим цинізмом, чужоземна агресія розриває Вітчизну, військові жертви ранять наші серця, прекрасними словами маскується брехня, геноцид прикривається турботою про людей.

Де ж знайти той мир, до якого прагне кожна душа людська?

У світі його нема, бо ,,весь світ у злі лежить”. (1 Ів. 5, 19)

Мир там, де немає гріха, де правда, де любов.

Той мир засіяв у тісній печері. За ним йшли мудреці з далекого краю і вповні відчули його. Прилучилися до нього бідні пастушки, і дорогоцінний мир став найбільшим багатством  у їхньому житті. Мир, який  приніс Господь, дарував радість і впевненість християнам протягом усіх віків. Хіба не щастя усвідомлювати, що Сам Бог прийшов у світ, щоб влити в життя  людське  могутні сили для справжнього спокою, повернути його в попередній догріховний стан? Син Божий став Людиною, щоб  людина могла стати сином Божим. У Своєму втіленні Бог віддає Себе людству і проявляє найбільшу любов, яка не шукає свого, але заради іншого жертвує собою. Христос приходить у світ, щоб урятувати людей від гріхів їхніх, стати Примирителем між Богом і людьми.  Для цього Йому доведеться принести Себе в жертву, але заради любові до людей Ісус добровільно йде на це.  Ця любов здатна пом’якшити навіть найжорстокіші серця, розтопити заледенілі душі, привести всіх до миру і злагоди. Завдяки їй перемагаються злі підступи ворога роду людського, тьмяніють неправдиві висоти людської зарозумілості. Бог народжується у світі, щоб перемогти його Своєю лагідністю, терпінням і всеосяжною любов’ю. Саме заради нас Господь став людиною, відкриваючи безмежну Божественну премудрість і силу, безмежну доброту і любов.

Можливо, сьогодні, коли агресор зазіхає на нашу Батьківщину, шматує війною на частини її територію, розділяє народ і вносить сум’яття у свідомість людей; коли загиблих синів і дочок оплакують матері, а мирні жителі залишаються без даху над головою; коли різні негаразди заполонили життя, – нам треба перестати покладатися лише на мудрість політиків, талант генералів, звитягу воїнів чи допомогу Заходу?  Можливо, саме зараз нам варто посилити свої молитви, очистити душі покаянням, збагатити життя чеснотами та знайти в ньому місце для Бога. Але не просто знайти, а поставити Його на перше місце. Бо коли Господь у житті людини на першому місці, то  всі інші речі стають на своє, приходить мир – і благословення Господнє освячує кожну справу.

Сердечно вітаю всіх із Різдвом Христовим та Новим 2018 роком Божим. Нехай благословення Новонародженого Спасителя оберігає кожен день вашого життя.

Христос народився!                                                      Славимо Його!

Різдво Христове 2017/2018рр.                             +  Павло, єпископ

Тернопільський і Теребовлянський